Як захистити бізнес від статусу ризикового платника

Включення підприємства до переліку ризикових платників ПДВ може швидко створити операційні проблеми, насамперед через зупинення реєстрації податкових накладних та ускладнення роботи з контрагентами. Якщо рішення вже прийнято, виключення підприємства з ризикових платників пдв потребує не формального пакета документів, а аргументованого підтвердження реальності господарської діяльності. Юридична компанія BIRES працює з такими податковими спорами, включно з аналізом рішення ДПС, підготовкою пояснень та оскарженням негативних рішень.

Як зменшити ризик потрапляння до переліку

Механізм ризиковості пов'язаний із системою моніторингу податкових накладних та розрахунків коригування. ДПС оцінює не лише окрему операцію, а й інформацію про самого платника, його господарську діяльність та доступні податковому органу дані. Тому реальна діяльність компанії повинна підтверджуватися не одним договором, а логічним ланцюгом документів, ресурсів і фактичних операцій. Чинний порядок такого моніторингу встановлений постановою Кабінету Міністрів № 1165. Закон України

Одна з практичних проблем виникає тоді, коли масштаб операцій не узгоджується з ресурсами підприємства. Наприклад, значні обсяги постачання можуть викликати додаткові питання, якщо у компанії немає достатнього персоналу, складських площ, обладнання, транспорту або документально підтвердженого залучення підрядників. Тому бухгалтерські документи, договори оренди, кадрові документи, акти, накладні та транспортні документи мають утворювати послідовну картину господарської операції.

Окрім того, сам факт співпраці з компанією, щодо якої у контролюючого органу є негативна податкова інформація, може ускладнити пояснення походження товару або економічного змісту операції. Це не означає, що потрібно уникати будь-якого нового партнера, але перед істотною угодою доцільно перевірити його реєстраційні дані, податковий статус, повноваження підписанта та фактичну можливість виконати договір.

Для внутрішнього податкового контролю корисно регулярно перевіряти:

• відповідність КВЕДів фактичним напрямам діяльності;
• наявність документів на офіс, склад, техніку та інші ресурси;
• кадрове забезпечення відповідно до масштабів операцій;
• логічний зв'язок між придбанням і подальшим постачанням товарів або послуг;
• первинні документи щодо руху товару, перевезення та виконання робіт;
• стан ключових контрагентів перед великими операціями;
• відповідність податкової звітності реальній бізнес-моделі.

Що робити після отримання рішення про ризиковість

Першою дією має бути аналіз самого рішення комісії ДПС. Потрібно встановити, за яким саме критерієм підприємство визнано ризиковим і яка податкова інформація стала підставою для такого висновку. Загального пояснення про те, що компанія «веде реальну діяльність», зазвичай недостатньо. Документи й аргументи потрібно прив'язати до конкретної причини, зазначеної контролюючим органом. До прикладу, компанія BIRES у своїй практиці окремо акцентує саме на аналізі підстав рішення та формуванні доказової позиції під конкретну ситуацію.

Наступний етап полягає у формуванні комплекту пояснень і підтвердних документів. Залежно від характеру бізнесу це можуть бути договори, специфікації, рахунки, акти, видаткові та товарно-транспортні накладні, документи на приміщення, обладнання, персонал і транспорт. Мета такого пакета полягає не в максимальній кількості файлів, а в тому, щоб показати повний економічний зміст операцій та спростувати конкретну підставу ризиковості. Інформація і копії документів подаються до ДПС електронно, а комісія регіонального рівня розглядає їх у встановленому порядку.

Якщо подані пояснення не дали результату, потрібно оцінити зміст нового рішення, а не автоматично надсилати той самий пакет повторно. Іноді проблему можна вирішити додатковими документами або конкретизацією пояснень. В інших ситуаціях доцільніше переходити до адміністративного чи судового оскарження. Вибір способу захисту залежить від підстав ризиковості, повноти доказів та того, чи врахував контролюючий орган уже надані документи. Практичний алгоритм для підприємства виглядає так:

1. Отримати та проаналізувати рішення комісії ДПС, визначивши конкретний критерій ризиковості.
2. Зіставити зазначені податковою обставини з фактичною моделлю роботи підприємства.
3. Сформувати пояснення та документи, які підтверджують ресурси, персонал, рух товарів і реальність операцій.
4. Подати комплект документів через електронні засоби взаємодії з ДПС та контролювати результат розгляду.
5. Після відмови визначити, чи доцільне додаткове пояснення, адміністративне оскарження або звернення до суду.

Статус ризикового платника краще розглядати не як окрему бухгалтерську проблему, а як сигнал перевірити всю доказову базу господарської діяльності. Підприємство, у якого документи, ресурси та фактичні операції узгоджені між собою, має значно сильнішу позицію як під час подання пояснень, так і при подальшому оскарженні.