Нотаріус у Польщі для українців: що потрібно знати

Українці в Польщі звертаються до нотаріуса під час оформлення довіреностей, заяв, угод з нерухомістю, спадкових документів, засвідчення підписів і копій. Головна практична складність полягає не лише у юридичній процедурі, а й у мові. Людина повинна розуміти зміст документа, який підписує, тому можливість пояснити ситуацію українською значно спрощує підготовку до нотаріальної дії. Тому україномовний нотаріус зелена гура, краків чи у будь-якій іншій локації значно спрощує оформлення документів для тих, хто ще не вивчив польської мови або знає її недосконало.

Коли українцю в Польщі потрібен нотаріус

Найчастіше питання виникають тоді, коли документ повинен мати офіційну силу в Польщі або надалі використовуватися в Україні. Типовий приклад це довіреність на продаж нерухомості, представництво в банку, отримання документів чи виконання інших юридичних дій. Перед візитом важливо уточнити не просто назву документа, а конкретну дію, для якої він буде використовуватися. Вимоги до довіреності для продажу квартири відрізняються від вимог до звичайного засвідчення підпису.

Нотаріус у Польщі також засвідчує підписи, копії та витяги, складає нотаріальні акти й протоколи, приймає на зберігання документи та виконує інші передбачені законом нотаріальні дії. При цьому він зобов'язаний перевірити особу учасників і пояснити юридичне значення оформлюваної дії. Польське право прямо вимагає, щоб нотаріальні документи були зрозумілими, а нотаріус забезпечував належний захист прав та інтересів сторін.

Як проходить оформлення документа українською мовою

Якщо вам підходить український нотаріус вроцлав чи у іншому місці, що вільно володіє мовою та має право використовувати її під час нотаріальної дії відповідно до польських вимог, спілкування може проходити без окремого перекладача. Якщо таких підтверджених мовних повноважень немає, для людини, яка не розуміє польської, залучається присяжний перекладач. Тому ще під час запису потрібно прямо запитати, чи може конкретна канцелярія провести потрібну дію для україномовного клієнта без додаткового перекладача.

До канцелярії краще звертатися не з проханням зробити довіреність, а одразу повідомити, де і для чого документ буде використовуватися. Якщо це документ для України, бажано мати текст вимог від нотаріуса, банку, державного органу або іншої установи, якій його подаватимуть. Це допомагає уникнути ситуації, коли документ юридично правильно оформлений у Польщі, але не містить необхідного обсягу повноважень для конкретної дії в Україні.

Перед записом до нотаріуса варто підготувати:

• паспорт або інший документ, за яким можна однозначно встановити особу;
• персональні дані інших осіб, яких стосується документ;
• дані нерухомості, автомобіля, компанії чи іншого об'єкта, якщо вони потрібні;
• проєкт документа або вимоги установи, для якої він оформлюється;
• інформацію про країну, де документ буде використовуватися;
• уточнення, чи потрібен присяжний перекладач;
• питання щодо повної вартості нотаріальної дії та додаткових платежів.

Чи потрібні переклад та апостиль для України

Переклад і легалізація це різні процедури. Переклад потрібен для того, щоб документ був зрозумілим органу або особі, яка його приймає. Апостиль підтверджує справжність підпису та печатки на офіційному документі для використання за кордоном. Для польських нотаріальних документів, які все ж потребують апостиля в іншій країні, польське МЗС вказує окрему процедуру: спочатку документ засвідчує компетентний окружний суд, після чого можна звертатися за апостилем.

Для документів між Польщею та Україною діє важливе спрощення. Польський урядовий портал посилається на двосторонній договір про правову допомогу 1993 року, відповідно до якого польські та українські офіційні документи визнаються в обох країнах без додаткової легалізації. Тому автоматично замовляти апостиль на кожен польський документ для України не потрібно. Водночас переклад українською та конкретна форма документа можуть залишатися обов'язковими залежно від установи, куди він подається.

Практично правильний порядок виглядає так: спочатку потрібно уточнити вимоги українського органу або іншого одержувача, потім погодити зміст документа з польською нотаріальною канцелярією, а вже після цього вирішувати питання перекладу. Такий підхід особливо важливий для довіреностей на нерухомість, спадкових справ і документів із широкими повноваженнями, де одна неточна фраза може вимагати повторного оформлення всього документа.